воротній

ВОРО́ТНІЙ, я, є, рідко.

1. Те саме, що ворі́тний 1.

Якась людина .. бралась на перелаз у воротній хвірточці (Ганна Барвінок).

2. у знач. ім. воро́тній, нього, ч. Той, хто відчиняє та зачиняє ворота.

Воротній спустив ворота; наперед поскакав пан Данило з козаками, за ними покотився ридван, за ним ще кілька козаків (Л. Старицька-Черняхівська);

Живий вир заклекотів у вузьких воротях. Стогнали мостини, брязкали ланцюги, воротні не могли нічого вдіяти, стояли над водою по той бік ланцюгів і держалнами одштовхували тих, хто напирав (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. воротній — воро́тній прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. воротній — -я, -є, рідко. Прикм. до ворота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воротній — ВОРО́ТНІЙ, я, є, рідко. Прикм. до воро́та. Якась людина.. бралась на перелаз у воротній хвірточці (Барв., Опов.., 1902, 419).  Словник української мови в 11 томах
4. воротній — Воротній, -я, -є Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці. Г. Барв. 419.  Словник української мови Грінченка