Словник української мови у 20 томах

ворсит

ВОРСИ́Т, у, ч.

Різновид штучної шкіри, з якої шиють взуття.

Ворсит знайшов обмежене застосування у промисловості: він “дихає” значно гірше натуральної шкіри (з наук.-попул. літ.);

Ворсит отримують шляхом просякання тканини з лицьового (ворсистого) боку бензиновими розчинами синтетичного каучуку (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ворсит — ворси́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови