вор'я

ВОР'Я́ див. вір'я́.

Значення в інших словниках

1. вор'я — вор'я́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вор'я — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин).  Словник синонімів української мови
3. вор'я — Вор'я, -р'я с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.  Словник української мови Грінченка