восьмикутник

ВОСЬМИКУ́ТНИК, а, ч.

Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює вісім кутів.

План тридільної (тризрубної) кам'яної церкви старокнязівської доби може вказувати на зв'язок українського кам'яного будівництва XII–XIII ст. з дерев'яним будівництвом, для якого характерною є також тридільна будова у вигляді трьох квадратів чи восьмикутників, розташованих по одній лінії, зі сходу на захід (з наук.-попул. літ.);

Червоний форт у Старому Делі – це восьмикутник, оточений стіною з червоного пісковика (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. восьмикутник — восьмику́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. восьмикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює вісім кутів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. восьмикутник — Восьмику́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. восьмикутник — ВОСЬМИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює вісім кутів. Перевага восьмикутника полягає.. в тому, що він дав можливість одержати з дерева порівняно малої довжини приміщення великої площі (Дерев, зодч. Укр., 1949, 27).  Словник української мови в 11 томах