восьминіг
ВОСЬМИНІ́Г, но́га, ч.
1. Морський головоногий молюск із мішкоподібним тілом і вісьмома довгими щупальцями й присосками; спрут.
Огидливий восьминіг ворушив своїми змієподібними щупальцями, підстерігаючи здобич (О. Донченко);
В сумерку глибин, в западинах, де чорний місяць тоне, де вибрано породу з порожнин, вони живуть – міноги і мурени, сирени, восьминоги (Ю. Андрухович);
З усіх тварин, що є на землі, восьминіг має найбільші очі – до 40 сантиметрів у діаметрі (з наук.-попул. літ.).
2. мн. Ряд морських молюсків класу головоногих.
Восьминоги ведуть придонний спосіб життя, мешкаючи біля каміння, скель і водоростей (з наук. літ.);
Восьминоги здатні сприймати звук, зокрема інфразвук (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)