восьмирічний
ВОСЬМИРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який триває, здійснюється, виконується протягом восьми років.
Невже кінець його палким словам і мріям? Кінець їх восьмирічній дружбі? (Л. Смілянський);
У період з 1959 по 1965 р. у системі радянської освіти було здійснено перехід від загального обов'язкового семирічного до загального обов'язкового восьмирічного навчання (з наук. літ.);
// Розрахований на термін навчання у вісім років.
Він [філіал інституту] розташувався недалеко від залізниці, у приміщенні колишньої восьмирічної школи (О. Чорногуз).
2. Віком вісім років.
Новаковська скінчила розповідь про свої тяжкі митарства, про її чоловіка й восьмирічного сина Сергійка, якому випало дитинство без материнської ласки (М. Сиротюк);
Зараз цей авторитетний чоловік, розпочавши гру лише з двома слонами й конем, ганебно програвав восьмирічній супротивниці (Ю. Мушкетик);
Ще тринадцятирічним підлітком Флавіан закохався в чарівну восьмирічну дівчинку і твердо вирішив, що в майбутньому вона стане його жінкою (О. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)