вохряний
ВОХРЯНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що во́христий 2.
Зовнішня поверхня чаші вкрита вохряним ангобом, а на червоному тлі зроблено розпис жовтою фарбою (з наук. літ.);
Гори прекрасні восени, коли виграють усіма барвами від вохряної до золотої (із журн.);
Передні крила метелика плодожерки ліщинової жовтувато-сірі, а на зовнішньому краї є вохряний пилок (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)