воєводство
ВОЄВО́ДСТВО, а, с.
1. Велика адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі.
Пішов [Сидір] на заробітки, може, у польські воєводства, а може, у Чехію чи Німеччину (М. Малиновська);
Мазепа одержував титул князя, у володіння йому відходили, крім Лівобережжя, Полоцьке і Вітебське воєводства (Ю. Мушкетик).
2. іст. Округ, яким керував воєвода.
Місце для хутора Верига вибрав на кордоні Київського воєводства (П. Панч);
Зайняли магнати панівне становище в політичному житті і Литовської держави в цілому, і окремих її провінцій – воєводств, що ділилися на повіти (з наук. літ.).
3. збірн., іст. Воєводи.
Хто ж попав .. до Золотої палати, довго потім розповідав, як гості візантійські сукупно з боярством і воєводством Гори сідали за столи, де було накладено, насипано, нарізано все, чого душа бажає (С. Скляренко).
4. іст. Діяльність воєводи.
В Пруссії було неспокійно, до всього ж підливав жиру у вогонь і Данциг, котрий претендував на морське воєводство (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)