воєдино
ВОЄДИ́НО, присл., книжн.
В одне ціле; докупи.
У цій пожежі, хаосі й крові злились воєдино всі українські землі (О. Довженко);
Україна! Це слово, як пісня. В ньому сплелися воєдино чарівна ніжність і сувора мужність (І. Цюпа);
День у день блукаю полями, перелісками, левадами, воєдино зливаюся з природою (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)