Словник української мови у 20 томах

воєнізувати

ВОЄНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Переводити на обслуговування воєнних потреб; пристосовувати до воєнних умов.

Після Першої світової війни багато фронтовиків в Італії прагнули воєнізувати громадське життя і створювали загони смільчаків (з наук.-попул. літ.);

// Навчати військової справи цивільне населення.

Заступник міністра оборони Росії не підтримав пропозицію воєнізувати середню школу та створити громадські організації з відповідної підготовки школярів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. воєнізувати — воєнізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. воєнізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Переводити на обслуговування воєнних потреб; пристосовувати до воєнних умов. || Навчати військової справи цивільне населення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воєнізувати — див. мілітаризувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. воєнізувати — Воєнізува́ти, -зу́ю, -зу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. воєнізувати — ВОЄНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Переводити на обслуговування воєнних потреб; пристосовувати до воєнних умов; // Навчати військової справи цивільне населення.  Словник української мови в 11 томах