впадання

ВПАДА́ННЯ¹ (УПАДА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. впада́ти¹.

Вода серед води – вже в цьому є незвичайність; i є щось значне в самому актi впадання, в цьому одвiчнiм єднаннi гирла рiки з Океаном (О. Гончар);

Відбувається мовби зворотне впадання у морок тотальної заглади і вселенського хаосу (О. Забужко);

Борючись за виховання художнього смаку, проти примітивності й сірості, слід побоюватися впадання в дешеве естетство (з наук. літ.).

ВПАДА́ННЯ² див. упада́ння¹.

Значення в інших словниках

1. впадання — впада́ння 1 іменник середнього роду влиття впада́ння 2 іменник середнього роду падання  Орфографічний словник української мови
2. впадання — I (упадання), -я, с. Дія за знач. впадати I. II див. упадання I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впадання — ВПАДА́ННЯ¹ (УПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. впада́ти 1. Борючись за виховання художнього смаку, проти примітивності й сірості, слід побоюватися впадання в дешеве естетство (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 7). ВПАДА́ННЯ² див. упада́ння¹.  Словник української мови в 11 томах