впам'ятку
ВПА́М'ЯТКУ́ (УПА́М'ЯТКУ́), пред.
Пам'ятається, не забувається.
Вона у мене без матері росла – сам доглядав, тому й найбільше впам'ятку (М. Стельмах);
Впам'ятку свята: дядько Андрій приносив іграшки, цукерки... (Г. Усач);
Кому вже тепер упам'ятку введення радянських військ у Чехословаччину 34 роки тому? (Л. Костенко);
Чи впам'ятку, Онєгін, Вам, Як ми в алеї сам на сам Зустрілися, і так покірно Ваш осуд вислухала я? (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Словник української мови (СУМ-20)