вплав
ВПЛАВ (УПЛА́В), присл.
Пливучи по воді.
Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Стороженко);
Два чи три, очевидно добрі пливаки, пустилися вплав до берега (І. Франко);
Уранці вони вплав, вхопившись за гриви коней, перепливли через Буг (С. Скляренко);
Поки польське військо збиралося, намножувалося, нарощувало свою силу, руські непокоїлися більше й більше, частіше й частіше зривалися до вдаваних спроб подолати Буг уплав, хоч і боялися незвіданих бистрин річкових (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)