впливати
ВПЛИВА́ТИ¹ (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИСТИ́ (УПЛИСТИ́), иву́, иве́ш, док.
1. Вливатися, втікати куди-небудь (про річку, струмок і т. ін.).
З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак, тихо журчачи по дрібних камінцях, впливало до потоку (І. Франко);
* Образно. Моя доля враз з Дунаєм В синє море упливає (С. Руданський).
2. перен. Плавно, повільно входити, в'їжджати куди-небудь.
Баба Анастасія під шурхіт своїх чорних шовкових спідниць вже впливала до їдальні (В. Собко);
Поважно направляючи пенсне, вплив до кабінету інженер з бюро для доповіді (Іван Ле);
Заскрипіли ворота, дзвякнуло кільце, і хура неквапно вплила в розчинену браму (М. Стельмах);
// Повільно проникати всередину кого-, чого-небудь.
Холодний дим упливав Олізарові в груди (Валерій Шевчук);
Крізь пройми дверей до коридорчика впливло фіолетове світло (В. Шкляр).
ВПЛИВА́ТИ² (УПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПЛИ́НУТИ (УПЛИ́НУТИ), ну, неш, док.
Діяти певним чином на кого-, що-небудь.
На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (М. Коцюбинський);
Це питання, видно, добре уплинуло на сина, бо він, ніби усміхнувшись і засоромившись, відверто і просто виявив те, що цікавило батька (Т. Осьмачка);
Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг сподіватися (Л. Дмитерко).
ВПЛИВА́ТИ³ див. уплива́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)