вподовж
ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), присл.
1. По довжині чого-небудь; уздовж; протилежне впоперек.
Обходив він усі поля вподовж і впоперек, переміряв ступенями усі ниви, від межі до межі – все прикидав, де його нива, але не знайшов (з переказу);
Босий, бородою заріс [Левко], півголови уподовж виголено (Г. Квітка-Основ'яненко);
Не було в йому [саду] розчищених доріжок, тільки вподовж до самої річки проміж високих лип і ясенів і густого чагарнику протоптана була стежка (О. Стороженко).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось.
Дивізії, розташовані вподовж нейтральної зони, наступали за заздалегідь розробленим планом (С. Скляренко);
Скрізь вподовж ешелону з розчинених навстіж дверей .. уже були спущені дошки-трапи (О. Гончар);
Сірко простував уподовж берега (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)