впорожні
ВПОРОЖНІ́ (УПОРОЖНІ́), присл.
Без вантажу, з чимсь порожнім.
– Панові та й то я дозволив тільки двадцять чотири дубки зрубати, а дві підводи так і вернулися впорожні (Л. Яновська);
На вулиці повз Васютин двір проїздять сани упорожні, з-під гною (А. Головко);
Саша Горовиць вже біг з чайником назад – він таки встиг налити [води] першим .. Інші повернули назад впорожні (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)