впритиск
ВПРИТИ́СК (УПРИТИ́СК), присл.
Щільно притискаючись до чого-небудь; дуже близько.
Ми вже йшли впритиск до берега, коли на ньому щось блимнуло (І. Муратов);
Усе в хаті, як і два роки тому, було на звичному місці: праворуч стояв перекошений мисник, щербатим кінцем упритиск до нього – сіра лавиця з підгнилими ніжками (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)