впівніч
ВПІ́ВНІЧ (УПІ́ВНІЧ), присл., розм., рідко.
Те саме, що опі́вночі.
Не кличе барабан впівніч на розбиття (Л. Боровиковський);
Цілий день сном мертвим, міцним Спиш ти [Іродіадо] в гробі мармуровім! І тебе упівніч будять Ляск нагаїв, свист, гукання! (Леся Українка, пер. з тв. Г. Гейне).
Словник української мови (СУМ-20)