впівока
ВПІВО́КА (УПІВО́КА), присл., розм.
Напівзаплющивши (напіврозплющивши) очі; краєм ока.
Орлов глянув впівока на Федяка, йому від самого початку здавалося, що справа тут зовсім не в патронах (Л. Первомайський);
Лаврін дивується, здогадується, чого так заметушився пан староста і мовчки впівока стежить за ним (М. Стельмах);
Я грубо взяв її [жінку] за лікоть і спитав.., чи не бажає вона бодай упівока подивитися на подвір'я, де був колись, .. де виростав хлопець, що звався Михаськом (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)