вп'ятьох
ВП'ЯТЬО́Х (УП'ЯТЬО́Х), присл.
У складі п'яти осіб.
Спакувавши нехитрий скарб, зібравши одержані пайки, ми вп'ятьох, збуджені й піднесені, впхалися в тісну залізну коробку віліса (М. Бажан);
– Навіть і вп'ятьох ми там, на мою думку, мало що втнемо. Потрібні значно більші сили... (П. Загребельний);
Виснажені голодом і переходами, чужинці не могли б вистояти навіть уп'ятьох проти одного (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)