врунистий
ВРУ́НИ́СТИЙ¹, а, е.
Те саме, що руни́стий¹.
* Образно. Берегами стеляться димові завіси, пишно-врунисті, сліпучо-білі на сонці (О. Гончар);
Врунисті вівці.
ВРУ́НИ́СТИЙ², а, е.
Те саме, що руни́стий².
Духмяним варивом пролився липень Із врунистих зелених верховіть (Л. Забашта);
Він .. виходить на невеличку галявину – глибоке озерце поміж врунистими берегами лісу (Ю. Бедзик);
Бачиш .. врунистий степ за городом (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)