Словник української мови у 20 томах

врунистий

ВРУ́НИ́СТИЙ¹, а, е.

Те саме, що руни́стий¹.

* Образно. Берегами стеляться димові завіси, пишно-врунисті, сліпучо-білі на сонці (О. Гончар);

Врунисті вівці.

ВРУ́НИ́СТИЙ², а, е.

Те саме, що руни́стий².

Духмяним варивом пролився липень Із врунистих зелених верховіть (Л. Забашта);

Він .. виходить на невеличку галявину – глибоке озерце поміж врунистими берегами лісу (Ю. Бедзик);

Бачиш .. врунистий степ за городом (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. врунистий — вру́ни́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. врунистий — (урунистий), -а, -е. 1》 Схожий на вруна. 2》 Багатий на вруна (у 2 знач.). Врунисті вівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врунистий — ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі).  Словник синонімів української мови
  4. врунистий — ВРУНИ́СТИЙ (УРУНИ́СТИЙ), а, е. 1. Схожий на вруна. Духмяним варивом пролився липень Із врунистих зелених верховіть (Забашта, Нові береги, 1950, 25); Берегами стеляться димові завіси, пишно-врунисті, сліпучо-білі на сонці (Гончар, I, 1954, 328). 2. Багатий на вруна (в 2 знач.). Врунисті вівці.  Словник української мови в 11 томах