вряди-годи
ВРЯДИ́-ГОДИ́ (УРЯДИ́-ГОДИ́), присл.
Зрідка, нечасто, деколи.
– Годі ж, Ригоровичу, не сердься. Уряди-годи довелося менi з тебе покепкувати, а ти вже й сердишся (Г. Квітка-Основ'яненко);
Вони були щирі товаришки, яких тільки вряди-годи зводить життя докупи (Панас Мирний);
Липа й бересток .. тільки вряди-годи щось прошепотять і знову замруть (В. Винниченко);
Вряди-годи проходив хтось тінню по широкій, колись гомінкій і веселій вулиці (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)