врізнобіч
ВРІЗНО́БІЧ (УРІЗНО́БІЧ), присл.
У різні боки; увсебіч.
Війна перемішала все й порозкидала всіх урізнобіч (Б. Антоненко-Давидович);
Бризки пружним дощем розлітаються від нього врізнобіч (О. Гончар);
Розкинувши руки врізнобіч, ніби крила, Віктор побіг, дивлячись в сяючі Віолині очі (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)