всевидющий
ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ), рідше ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ), ВСЕВИ́ДЯЩИЙ (УСЕВИ́ДЯЩИЙ), ВСЕВИ́ДЯЧИЙ (УСЕВИ́ДЯЧИЙ), а, е.
Який здатний усе бачити, помічати; пильний.
[Сінон:] Я сирота, без матері, без батька, – признатись мушу, ти ж бо [Кассандра] всевидюща (Леся Українка);
Хотів зупинити брата всевидючий титан Прометей, та було пізно (О. Бердник);
Я наче вперше стрінувся з весною – Стара церковця, цвинтар, солов'ї, – Хоч, може, тут не дивляться за мною Усевидющі недруги мої (І. Гнатюк).
Словник української мови (СУМ-20)