всезнавець
ВСЕЗНА́ВЕЦЬ (УСЕЗНА́ВЕЦЬ), вця, ч.
Той, хто все знає.
– Цього я не сказала би, – закинула молода жінка, – але тепер всі такі всезнавці (О. Кобилянська);
[Провісник:] Що зволите? [Харміана:] Це він? Це ти – всезнавець? (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).
Словник української мови (СУМ-20)