всеохопність
ВСЕОХО́ПНІСТЬ (УСЕОХО́ПНІСТЬ), ності, ж.
Властивість за знач. всеохо́пний.
Ми хоч інколи задумуємося глибоко й серйозно над поняттям “вічності”? Таємнича всеохопність всіх мислимих часів і просторів, спресованих в якусь чаклунську одність, спільноту, котру ми безсилі висловити, уявити або описати математично (О. Бердник);
Така всеохопність у підході до предмета аналізу дає можливість якомога повніше дослідити світогляд письменника, культурно-історичний та літературний контекст написання його творів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)