всепереможно
ВСЕПЕРЕМО́ЖНО (УСЕПЕРЕМО́ЖНО).
Присл. до всеперемо́жний.
Як трава весною Росте всепереможно на руїнах, .. так оці маленькі діти Квітчають камінь (М. Рильський);
І раптом – це нагадувало хвилину, коли з високого неба вцiляє в землю страхiтлива блискавиця й над просторами широко й всепереможно лунає грiм, – раптом вершники врiзались у стiну щитiв (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)