всепрощення

ВСЕПРО́ЩЕННЯ (УСЕПРО́ЩЕННЯ), я, с., книжн.

Повне прощення всіх, за все.

Тільки, мабуть, коханню властива така щедрість, всепрощення і тільки воно здатне повертати тобі інтерес і смак до життя (О. Гончар);

Кличуть [люди] до доброти, до всепрощення, а самі недобрі та лукаві. Світ занурений у розбій, захланність (Ю. Мушкетик);

Марія оглянулася. Стареча лагідність, тамована гіркота всепрощення – все враз обернулося до молодої схвильованої зустріччю жінки (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. всепрощення — всепро́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. всепрощення — (усепрощення), -я, с. і всепрощенство (усепрощенство), -а, с. Прощення усього й усіх; усепрощення.  Великий тлумачний словник сучасної мови