всередину
ВСЕРЕ́ДИНУ (УСЕРЕ́ДИНУ).
1. присл. У внутрішню частину, у межі, у глибину; протилежне назовні.
Треба тільки знайти, і якщо не дверці, то щілину, віконце, дупло, розколину. Знайти і заглянути всередину (В. Близнець);
Якось влучивши хвилинку, коли наглядача не було в коридорі, відімкнув камеру Стефановича, зайшов усередину і сказав, щоб Яків приготував до втечі двох чигиринців (Ю. Хорунжий);
Ті ж корови, що встигли попастися по луках і поласувати свіжою травицею, ще й всередину прийняли радіоактивний йод і цезій (Ю. Щербак).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на місце, у внутрішню частину якого спрямована дія.
Павло пробравсь усередину натовпу (М. Сиротюк);
Він почав обережно прокрадатися всередину фортеці (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)