всесвіт

ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч.

1. Вся система світобудови, весь світ.

Коротку мить живе вона [людина] на маленькій планеті, десь в одній з незліченних Галактик, – і все ж обіймає всесвіт, увесь від початку до кінця (О. Довженко);

// астр. (з великої літери). Небесні тіла, їх системи, космічний простір і все, що його заповнює.

Особливо бурхливо розвивається наука про Всесвіт у другій половині XX ст. – у зв'язку із створенням нових телескопів і приладів, розвитком радіоастрономії та виходом людини в космічний простір (з наук. літ.).

2. Земна куля з усім, що на ній є.

[Меценат:] Антею, сяя ліра – дар всесвіту, бо роги в неї з тура пущ германських, слон африканський дав оздоби з кості, край арабійський [арабський] золота прислав, а дерева – індійський ліс таємний (Леся Українка);

Від цієї справедливої і змістовної скарги не то всесвіт, а навіть листок на дереві не здригнувся (В. Підмогильний);

Географічний атлас усесвіту.

3. перен. Населення всієї землі.

І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. всесвіт — (сукупність всього, що існує) світобудова, космос, заст. вселенна.  Словник синонімів Полюги
2. всесвіт — все́світ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. всесвіт — <�цілий> світ, світ Божий, земля і небо, ок. Ґаляктика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір.  Словник синонімів Караванського
4. всесвіт — [ўсесв'іт] = усесвіт -ту, м. (ў) -т'і  Орфоепічний словник української мови
5. всесвіт — (усесвіт), -у, ч. 1》 Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2》 Земна куля з усім, що на ній є. 3》 перен. Населення всієї землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ВСЕСВІТ — • "ВСЕСВІТ" - щомісячний літ.-мист. і громад.політ. журнал. Засн. 1925. Виходив 1925 — 34 у Харкові як ілюстроване двотижневе видання, потім — щотижня й щодекади, пізніше знову як двотижневик.  Українська літературна енциклопедія
7. всесвіт — див. світ  Словник синонімів Вусика
8. Всесвіт — Простір з енергією та матерією, що його наповнюють: зорями, їх скупченнями — галактиками, скупченнями галактик, міжгалактичною матерією та ін. об'єктами; внаслідок вдосконалення приладів і методів дослідження збільшується частина...  Універсальний словник-енциклопедія
9. всесвіт — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
10. всесвіт — ВСЕСВІТ, універсум — увесь світ, нескінченний у часі і просторі та безмежно багатоманітний за формами, що їх набуває матерія у процесі розвитку. У вузькому значенні В. — предмет вивчення астрономії.  Філософський енциклопедичний словник
11. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (сукупність усіх форм матерії як єдине ціле), КО́СМОС, МАКРОКО́СМОС, МАКРОКО́СМ, СВІТОБУДО́ВА книжн., СВІТ заст. Космос — це Всесвіт, цим поняттям охоплюється і космічний простір, і космічні тіла (з журналу)...  Словник синонімів української мови
12. всесвіт — Все́світ, -ту, -тові; -світи, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. всесвіт — ВСЕ́СВІТ (УСЕ́СВІТ), у, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. Уявлення про те, що атом.. є найдрібнішою частинкою всесвіту, було зруйновано відкриттям електрона, який входить до складу атома (Вісник АН, 4, 1957, 3)...  Словник української мови в 11 томах