всесвітній
ВСЕСВІ́ТНІЙ (УСЕСВІ́ТНІЙ), я, є.
1. Стос. до всесвіту (у 1 знач.), до законів його будови.
Я би хотів видумати чоловіка іншого, .. щоб [він] міг піднестися на місяць, на сонце, пролітати всесвітні простори, як промінь (І. Франко);
Планети сонячної системи удержуються на своїх орбітах силою всесвітнього тяжіння (з навч. літ.).
2. Який поширюється на всю земну кулю.
І нема тому морю ні кінця ні краю – безмежне і безлюдне воно, мов за всесвітнього потопу (В. Нестайко);
// У якому бере участь усе людство.
Звичайно, є надморські торги ближче. Та тільки тут всесвітнє торговище (Л. Костенко);
Промовець підкреслив, що .. над нами невідступно висів ядерний дамоклів меч всесвітнього конфлікту і взаємного знищення (з газ.);
// Який поширюється на всі країни світу.
У квітні в Нью-Йорку, під час першого Всесвітнього фестивалю письменників, у розмові з німкенею Карен Емке .. я почула чи не найточніше визначення головного письменницького мотиву (О. Забужко);
// Який охоплює досягнення науки й культури всіх країн світу.
Хто б що не робив .. на користь народові – все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу (Панас Мирний);
Український народ увійшов в історію всесвітньої культури як визнаний митець музики, пісні й танцю (з наук. літ.);
Усесвітня історія.
3. розм. Відомий усім, усьому світові.
У полі ріс і розвивався Козачки Нефорощі син. Всесвітнім став, з людьми спізнався: Дивись – де хата, там і він (Л. Глібов);
Жив сторож у нас при Народному домі, Гарвасій Цвіркун із села Одуди, Всесвітній п'яничка, З таких, що відомі На цілу округу бувають завжди (Л. Первомайський);
// Надзвичайно поширений; широко розголошений.
Чи сяк, чи так, а справу треба рятувати, щоб не набратися всесвітнього сорому (Панас Мирний);
// Який знається з усіма.
Аж то Кіндрат, Всесвітній кум і сват (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)