Словник української мови у 20 томах

всипище

ВСИ́ПИЩЕ (УСИ́ПИЩЕ), а, с.

Посудина або приміщення для збереження сипких речовин.

Оця діжка тільки на всипище й годяща (Сл. Гр.);

Він підіймає пошивку, іде до комори, відчиняє її і з плеча висипає зерно у темне з глухуватим гомоном всипище (М. Стельмах);

Світає. Душно. Всипища, макітри, ліхтар мосяжний, тьмяний від комах (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. всипище — вси́пище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. всипище — (усипище), -а, с. Посудина або приміщення для збереження сипких речовин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всипище — ВСИ́ПИЩЕ (УСИ́ПИЩЕ), а, с. Посудина або приміщення для збереження сипких речовин. Оця діжка тільки на всипище й годяща (Сл. Гр.); Він підіймає пошивку, іде до комори, відчиняє її і з плеча висипав зерно у темне з глухуватим гомоном всипище (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 45).  Словник української мови в 11 томах