всмоктаний
ВСМО́КТАНИЙ (УСМО́КТАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до всмокта́ти.
З цією машиною він зустрів війну .. З нею витримував триденний нерівний бій з ворогом .. Тоді він зберіг машину. Тепер вона, слухняна й мовчазна, стояла, всмоктана землею (О. Гончар);
* Образно. Глибоко запалі очі з-під настобурчених брів світили хижим огнем; усмоктані всередину щоки чорніли жилами (Панас Мирний);
Мово моя українська – Батьківська, материнська, .. З хлібом у душу всмоктана, В поті людськім намокнута (В. Бичко).
Словник української мови (СУМ-20)