Словник української мови у 20 томах

вспід

ВСПІД (УСПІД), присл., діал.

Вниз.

Два парубки стояли, як звичайно, коло корби, але не крутили, – видко було, що іно що спустили одного вспід і ждали дзвінка, коли мають тягнути вгору кибель з воском (І. Франко);

Дарабчина [дараба] зразу потонула вспід, так що їхати довелося, стоячи по коліна у воді (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вспід — (успід), присл. Наниз. Покласти вспід шухляди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вспід — Вспід, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)