Словник української мови у 20 томах

встигти

ВСТИ́ГТИ див. устига́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. встигти — всти́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. встигти — [ўстигтие] = устигти -гну, -гнеиш; нак. -гние, -гн'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. встигти — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В.  Словник синонімів української мови