вступити —
вступи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вступити —
Вступи́ти. Зайти. [Ярема] по дорозі вступив до книгарні, купив книгу в чорній оправі, а опісля вступив ще на шкляночку вина, щоби напевно спізнитись на обід (Б., “Подружний протокол”, 1895, 9, 1) // пол. wstąpić — зайти, увійти; укр. діал. вступити до хати — зайти в хату.
Українська літературна мова на Буковині
вступити —
див. вступати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вступити —
вступи́ти: ◊ вступи́ти на хви́льку → хвилька
Лексикон львівський: поважно і на жарт
вступити —
вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка. Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо!...
Фразеологічний словник української мови
вступити —
ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (про військо, військові частини — ідучи, їдучи), ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), ввійти́ (увійти́). За Россю почувся військовий оркестр: то вступали в город гусари (І.
Словник синонімів української мови
вступити —
ВСТУПИ́ТИ див. вступа́ти¹.
Словник української мови в 11 томах