всюди
ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), присл.
У кожному місці; скрізь.
Перебендя старий, сліпий, – Хто його не знає? – Він усюди вештається Та на кобзі грає (Т. Шевченко);
Чи то між своїми товаришами-тухольцями, чи між боярами, чи між слугами, Максим Беркут усюди був однаковий (І. Франко);
Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка);
Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)