всякий
ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), а, е, займ. означ.
1. Який завгодно; кожний.
Усякий кулик до свого озера привик (Номис);
Він ходив за кіньми і волів доглядав, орав у полі і на лобогрійці прів. Але на всякий терпець буває кінець (Г. Коцюба);
Не всяка риба запливає на цю глибину (М. Трублаїні);
// у знач. ім. вся́кий, кого, ч.; вся́ка, кої, ж. Кожна, будь-яка людина.
У всякого своя доля І свій шлях широкий (Т. Шевченко);
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про це гаразд усякий знає (Л. Глібов).
2. Різний, всілякий.
Їм усім [бурлакам] здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (І. Нечуй-Левицький);
Комора, бачите, як струк, повна всякого добра (І. Франко);
Звуки теж бувають всякі – тільки треба вміти їх слухати (Ю. Смолич);
– Я, занедбавши всякі світські справи, На самоті збагачував свій розум Науками (М. Бажан, пер. з тв. В. Шекспіра).
3. Будь-який.
Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди, які без всякого власного інтересу дбають про тебе (М. Коцюбинський);
Усякий страх покинув хлопця. Ним володіла одна тільки думка (О. Ільченко).
Без [жо́дних (нія́ких, уся́ких і т. ін.)] церемо́ній <�Без [жо́дної (нія́кої, уся́кої і т. ін.)] церемо́нії> див. церемо́нія;
Доклада́ти / докла́сти [уся́ких (вели́ких, усі́х і т. ін.)] стара́нь (зуси́ль, сил, рідше снаги́) див. доклада́ти;
Хапа́тися за все (за будь-яку́, вся́ку можли́вість) див. хапа́тися.○ Без жо́дного (уся́кого, рідше нія́кого) зуси́лля <�Без жо́дних (уся́ких, рідше нія́ких) зуси́ль> див. зуси́лля;
В уся́кому (уся́кім) ра́зі див. раз¹;
Над (по́над) [уся́ке] сподіва́ння див. сподіва́ння.
◇ Без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́ див. лад;
(1) Без вся́кого, розм. – безумовно, обов'язково.
Однак нема лиха без добра: з'явився у червоних тет-де-пон, зате Слащова тепер без всякого вижене [Врангель] з військ, психічно ненормальним оголосить (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)