втемну
ВТЕ́МНУ (УТЕ́МНУ), присл., розм.
Наосліп, навмання.
Менеджерів запевнили, що все йде добре, хоча згодом позбавили бонусів. Після такої гри втемну стало зрозуміло, що продовжувати роботу в компанії безглуздо (із журн.);
// У грі в карти – не бачачи своїх карт, із закритими картами.
Гравець, що мав право першим назвати ціну прикупу, оголосив гру втемну (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)