втлумачувати
ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТЛУМА́ЧИТИ (УТЛУМА́ЧИТИ), чу, чиш, док., що, кому.
Роз'яснюючи або неодноразово повторюючи, домагатися правильного розуміння чи засвоєння чого-небудь.
– Ти мене зрозумій. Я мушу їхати. Війна скінчилася, і я повинен взятися за свої справи, – втлумачував своє Перчин (Н. Рибак);
Ось він, Заболотний, жестикулюючи, щось доводить полісменові, втлумачує, дораджує вперто (О. Гончар);
Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод – не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс);
Старість без онуків... порожня. Та хіба вам це втлумачиш! (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)