втовкмачений
ВТОВКМА́ЧЕНИЙ (УТОВКМА́ЧЕНИЙ), а, е, розм.
Дієпр. пас. до втовкма́чити.
Ми мусили знову повертатись назад, щоб позабирати втовкмачені в грязюку наші речі (Олесь Досвітній);
// втовкма́чено, безос. пред.
Уже йому втовкмачено, якого це набуло розголосу, які це може мати згубні наслідки для району (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)