вторгнення

ВТО́РГНЕННЯ (УТО́РГНЕННЯ), я, с.

Дія за знач. вто́ргнутися.

Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX – на початку Х ст., Ужгород був центром слов'янського племені білих хорватів (з наук.-попул. літ.);

Князь як правитель князівства вирішував питання, пов'язані з обороною земель від уторгнення ззовні (з навч. літ.);

Оте несподіване вторгнення в чуже життя немов розсунуло вузькі рамки дотеперішнього Нелиного буття (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. вторгнення — вто́ргнення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вторгнення — -я, с., рідко. Дія за знач. вторгнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вторгнення — НАВА́ЛА (напад ворожих військ на якусь країну з загарбанням її території; у давнину — загарбання якоїсь території кочовими племенами), ВТО́РГНЕННЯ, НАШЕ́СТЯ. Відчули (люди) силу, яка здатна не тільки спинити навалу чужинців, а й громити, гонити їх (Я.  Словник синонімів української мови
4. вторгнення — ВТО́РГНЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вто́ргнутися. Задовго до вторгнення сюди кочових племен, яке сталося в кінці IX — на початку Х століття, Ужгород був центром слов’янського племені білих хорватів (Наука..  Словник української мови в 11 томах