втричі
ВТРИ́ЧІ (УТРИ́ЧІ), присл.
Те саме, що втро́є 1.
Бабуся .. нахилила до себе Шапталу, бо той був втричі вищий за неї (В. Підмогильний);
Він би втричі дорожче заплатив за цю землю (М. Стельмах);
– Я тобі не Гнат, і хоч ти й утричі виявився б сильніший, я з тобою упораюся (Е. Андієвська).
Словник української мови (СУМ-20)