втроє
ВТРО́Є (УТРО́Є), присл.
1. У три рази (при порівнянні).
Дивлюсь, а я покращала вдвоє, коли не втроє: пані та й годі (І. Нечуй-Левицький);
Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його [нього] Втроє дужчий за вола... (О. Олесь);
Собівартість природного газу втроє нижча від собівартості нафти (з наук.-попул. літ.).
2. У три згини.
Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)