втрьох
ВТРЬОХ (УТРЬО́Х), присл.
У складі трьох осіб.
Ви утрьох та злякалися вовка, а ми усеми [усімох] та тікали від сови (Номис);
Шахай і Остюк посiдали коло Галата i засмiялися. Потiм вони смiялися вже втрьох (Ю. Яновський);
З заводу поверталися втрьох (Д. Ткач);
Далі пішли втрьох: попереду Данило, за ним Кузька, за Кузькою Однокрил (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)