втуляти

ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУЛИ́ТИ (УТУЛИ́ТИ), втулю́, вту́лиш, док., що, рідко.

Те саме, що вставля́ти¹.

В оту сірувато-рожеву накладку русявий велетень, якось мовби не думаючи, .. втуляв кубики смальти й різнобарвних каменів (П. Загребельний);

Втуливши яке слово не до ладу, можна спинитись і почати наново (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. втуляти — втуля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. втуляти — (утуляти), -яю, -яєш і втулювати (утулювати), -юю, -юєш, недок., втулити (утулити), втулю, втулиш, док., перех., рідко. Те саме, що вставляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втуляти — Яю, -яєш, недок. Запевняти в чомусь, намагатись запропонувати щось. До речі, ти мені можеш сказати, чому Скорпіони перейшли на повільні речі? Лише тому, що їм то подобається? Чи, може, тому, що це легше продати (втуляти) слухачеві? (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
4. втуляти — (-яю, -яєш) недок., кому; мол. Розповідати складні для розуміння речі. ПСУМС, 16.  Словник жарґонної лексики української мови
5. втуляти — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
6. втуляти — ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВТУЛИ́ТИ (УТУЛИ́ТИ), втулю́, вту́лиш, док., перех., рідко. Те саме, що вставля́ти.  Словник української мови в 11 томах