Значення в інших словниках
-
втікач —
втіка́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
втікач —
[ўт'ікач] = утікач -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, кл. -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
-
втікач —
див. утікач
Словник синонімів Вусика
-
втікач —
УТІКА́Ч (ВТІКА́Ч) (той, хто втік або тікає звідкись), БІ́ГЛИЙ заст., ТІКА́Ч рідше; ДЕЗЕРТИ́Р (перев. з війська, під час воєнних дій).
Словник синонімів української мови
-
втікач —
Втіка́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -ка́чу! -качі́, -чі́в, -ча́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)