Словник української мови у 20 томах

втішити

ВТІ́ШИТИ див. утіша́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. втішити — вті́шити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. втішити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  3. втішити — Вті́шити, вті́шу, -шиш, -шать; втіш, вті́ште  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)