вузькодіалектний
ВУЗЬКОДІАЛЕ́КТНИЙ, а, е, лінгв.
Обмежений тільки певним діалектом.
Навіть ті слова, з приводу значення яких ще й досі інколи точаться суперечки, виявляються при розширенні кола джерел не вузькодіалектними, а належними принаймні до кількох діалектних масивів (В. Русанівський);
Т. Шевченко відмовляється від вузькодіалектної мови, сприймаючи мовні здобутки своїх попередників, відкидаючи з них мало поширені місцеві говірки (з наук.-попул. літ.);
Вузькодіалектне мовне явище.
Словник української мови (СУМ-20)