Словник української мови у 20 томах

вузькоклановий

ВУЗЬКОКЛА́НОВИЙ, а, е.

Обмежений інтересами певного клану.

В епоху Відродження освіта, яку давали християнські ордени, мала вузькоклановий характер (з наук. літ.);

Вузькокланові інтереси.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вузькоклановий — вузькокла́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вузькоклановий — -а, -е. Що має суто клановий характер, обмежується інтересами клану.  Великий тлумачний словник сучасної мови